Інформація  про  проект

    Цей  проект  задуманий  вчителем  історії  Одеського  НВК  № 13  Бедікян  Надією  Іванівною  і  розпочатий   30  квітня   2014  року.

     Його  назва  відображає  той  стан  душі,  який  переповнює  значну  частину  людей, що  проживають  в  Україні, більше  навіть  її  східних  та  південних  областей.

     В  нас  перемогла  Революція,  але  ми  відчуваємо,  що  можемо  втратити  можливість  жити  в  оновленій  державі.

    День  за  днем  Україна  втрачає  свої  території.  Спочатку  це  був  Крим, тепер  на  черзі  Донбас  та  Луганщина.  А  нова  влада  не  може  зупинити  це  страхіття,  не  може  дати  відсіч  сепаратистам  та  "зеленим  чоловічкам",  не  може  захистити  своє  населення.  І  відчай  охоплює  ще  від  того,  що  і  в  нас   місцева  влада  і  той,  хто  настирливо  рветься  в  мери,  теж   мріє  передати  наш  край  до  Росії.  І  навіть  деякі  з   людей,  що  живуть  поруч  з  нами,  теж  мріють  жити  в  Росії.

     А  я  не  хочу  жити  в  Росії.  Я  хочу  жити  в  демократичній  Україні.  Але  стовідсоткової  впевненості  в  тому,  що  так  воно  і  станеться,  немає.  Але  є  ще  надія.  Вона,  як  відомо,  вмирає  останньою.

    Цей  проект  я  хочу  встигнути  зробити  за  літо  2014-го   року,  поки  буде  вільний  час  у  канікули  та  відпустці.  І  невідомо,  чи  буде  в  мене  взагалі  час  для  завершення  проекту.  Можливо  мені  залишається  менше,  ніж  місяць.

    Проект  я  присвячую   всім,  хто  стояв  на  Майдані  та  вулиці   Грушевського,  "Небесній  сотні",  що  поклала  життя  за  перемогу  Революції,  а  також  тим,  хто  намагався  зберегти  цілісність  країни,  гинув  від  рук  сепаратистів  та  окупантів.  Я  присвячую  цей  сайт  і    учням  історичного  11-С  класу,  які  були  моїми  однодумцями  та  стурбовано  стежили  за  подіями  в  країні,  навіть  намагалися  приймати  участь  в  них.  Також  своїм  близьким,  що  в  цей  час  були  єдиними  в  своєму  патріотичному  ставленні  до  подій.  Навіть не  дивлячись  на  те,  що  вже  у  похилому  віці  та  мають  російське  коріння,  як  моя  мати.  Але  ж  змогли  зрозуміти,  хто  друг,  а  хто  ворог.  І  своєму  чоловікові,  яких  навіть  власними  силами  намагається  зупинити  просування  інтервентів  та  сепаратистів.

   А  також  проект  присвячено  і  нашим  наступникам   і  послідовникам,  що  неодмінно  прийдуть  та  виборють  свободу   і  цілісність  нашої  країни.